Наукова бібліотека

Для оцінювання результативності наукової діяльності важливе місце відводиться наукометрії – напряму досліджень, що вивчає когнітивні комунікації в науці за частотою цитувань наукових робіт та їхніх авторів. Завданням наукометричних баз даних є дослідження публікаційної активності та цитованості авторів наукових праць.

Наукометрична база даних — це бібліографічна і реферативна база даних з інструментами для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях.

Перелік міжнародних наукометричних баз даних зміст

Найбільш авторитетні і повні бази даних - Scopus, наукового видавництва Elsevier, та Web of Science (WoS).

Згідно до наказу МОН України № 721 від 29.05.2020 р. «Про надання доступу закладам вищої освіти і науковим установам до електронних наукових баз даних та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України» за кошти держбюджету Миколаївському національному університету імені В.О. Сухомлинського надано доступ до наукометричної БД Scopus. Доступ до БД Scopus на 1 рік. У майбутньому термін планується продовжити відповідно до показників активності користування базами та наявності бюджетних коштів.
Адреса доступу до БД Scopus: Доступ до БД Scopus здійснюється за IP-адресою у всіх корпусах університету.
З питань реєстрації та консультацій щодо використання ресурсу звертайтеся до читального залу Наукової бібліотеки МНУ ім. В.О. Сухомлинського (ауд. 02.200).


SCOPUS — це реферативна база даних і наукометрична платформа, що була створена в 2004 р. видавничою корпорацією Elsevier (заснованою в 1880 р., м. Амстердам, Нідерланди). Scopus містить понад 54 млн. реферативних записів. В базі даних вже проіндексовано біля 22 тис. назв наукових журналів 5 тис. видавництв, 400 книжкових серій та 6,4 млн. праць конференцій. Видання індексуються з різним хронологічним охопленням, найповажніші наукові часописи представлені архівами, починаючи з першого випуску першого тому. Наукометричний апарат Scopus забезпечує облік публікацій науковців і установ, у яких вони працюють, та статистику їх цитованості. База даних доступна на умовах передплати.

Інструкція користувача Scopus зміст

Реєстрація в Scopus зміст

Українські журнали, що індексуються у SCOPUS зміст

SCImagoJournal & CountryRank (SJR) — аналітичний портал, що надає наукові показники по журналах і країнах. Публікує рейтинги публікаційної активності і статистику цитування журналів і країн на основі інформації, що міститься в базі даних Scopus (завантажити файл xls тут). SJR враховує такі показники: загальна кількість опублікованих статей, цитувань, зважені показники цитувань по роках, індекс Хірша. SJR - показник впливовості або престижності журналу. Висловлює середнє число цитат, отриманих у поточному році на статті, опубліковані в журналах за три попередні роки. Оновлюється два рази на рік. Ресурс знаходится у вільному доступі.


WEB OF SCIENCE (WoS) (до 2014 Web of Knowledge) — платформа, на якій розміщено бази наукової літератури і патентів, до 2016 року належала Thomson Reuters. В листопаді 2016 року відділення IP & Science придбано інвестиційними фондами і функціонує як Clarivate Analytics.

Web of Science надає доступ до більш ніж 12 тис. журналів та до більш ніж 150 тис. матеріалів конференцій в галузі природничих, суспільних, гуманітарних наук та мистецтва. При цьому глибина архіву сягає 1900 року. WoS дозволяє організовувати пошук за ключовими словами, по окремому автору і по організації (університету), підключаючи при цьому потужний апарат аналізу знайдених результатів. Результат пошуку як по автору, так і по організації дозволяє оцінити загальну кількість публікацій, кількість цитувань, h-індекс та інші показники.

Розробник ресурсу – Філадельфійський інститут наукової інформації. База даних доступна на умовах передплати.

Центральною частиною платформи є наукометрична, реферативна, міжнародна база даних Web of Science Core Collection WoS (CC) (до 2014 мала назву Web of Science), яка включає в себе понад 18000 провідних журналів, розміщені у трьох ключових індексах наукової літератури:
• SCIE (Science Citation Index Expanded) індексується 8300 журналів, архів з 1900 року,
• SSCI (Social Science Citation Index ) — 2900, архів з 1900
• AHCI(Art and Humanities Citation Index) — 1600 видань, архів з 1975.

Деякі відання одночасно представлені у кілької індексах. У 2015 році WoS(CC) розширена новою мультидисциплінарною колекцією
• ESCI (Emerging Source Citation Index індекс видань, що з'являються) в якому на даний момент більше 5500 видань, і процедура відбору триває. Також у WoS(CC) входять:
• Conference Preceding Citation Index матеріали вибраних конференцій (окремо природничих та соціо-гуманітарних наук),
• Book Citation Index індекс цитувань наукових книжок (також окремо з природничих та соціо-гуманітарних наук),
• Index Chemicus та Current Chemical Reaction (хімічні індекси).

У Web of Science індексуються видання як традиційної бізнес моделі так і журнали відкритого доступу.

Thomson Reuters виступила ініціатором введення в обіг поняття імпакт-фактор, який був створений у 1960 р. як спосіб виміряти цінність журналу шляхом вирахування середнього числа цитувань за певний проміжок часу (два роки). Якщо імпакт-фактор становить1,5 в 2012 р., то це означає, що в середньому статті, опубліковані в часописі протягом, скажімо, 2010 і 2011 р., були 1,5 раза процитовані в статтях 2012 р., виданих журналами з переліку індексованих.

Пошук інформації в Web of Science зміст
Інструкція користувача Web of Science зміст

Scopus пропонує дещо простішу систему — прямого підрахунку індексу цитування тої чи тої публікації. Наукові ресурси, опубліковані після 1996 р.,індексуються у базі даних Scopus разом зі списками пристатейної бібліографії. Цитованість у базі даних підраховується шляхом автоматизованого аналізу змісту цих списків. Таким чином, у Scopus підраховується кількість посилань на всі проіндексовані ресурси, але лише в ресурсах, опублікованих після 1996 р.


DOAJ (Directory of Open Access Journals) (Швеція) — каталог наукових журналів відкритого доступу. Сервіс надає доступ до біля 10 тис. повнотекстових рецензованих наукових та академічних журналів з усіх галузей знань та різними мовами (більш ніж 2 млн. статей).


EBSCO – провідний постачальник електронних сервісів та баз даних на ринку інформаційних послуг, надає доступ до понад 200 наукових, технічних і медичних англомовних баз для різних груп користувачів. Частина статей в базах надається у вигляді повних текстів, частина – тільки в вигляді анотацій (abstracts). База даних доступна на умовах передплати.


Google Scholar (Google Академія) — вільно доступна пошукова система, яка індексує повнотекстові наукові публікації всіх форматів і дисциплін. Google Scholar індексує більшість рецензованих онлайн-журналів Європи та Америки найбільших наукових видавництв.

За допомогою єдиної форми запиту, можна виконувати пошук у різних дисциплінах і за різними джерелами, включаючи рецензовані статті, дисертації, книги, реферати і звіти, опубліковані видавництвами наукової літератури, професійними асоціаціями, вищими навчальними закладами та іншими науковими організаціями.

Пошук у GoogleScholar (інструкція користувача) зміст


Система «Бібліометрика української науки» призначена для надання суспільству цілісного уявлення про наукове та науково-педагогічне середовище України.
Система — це:

1. єдиний реєстр наукових декларацій (бібліометричних профілів) вчених і дослідницьких колективів;
2. статистична інформація про галузеву, відомчу та регіональну структуру науки України;
3. бібліометрична складова джерельної бази для оцінювання ефективності наукової діяльності;
4. національний сегмент проекту Ranking of Google Scholar Profiles.

Інформаційні ресурси Системи формуються шляхом опрацювання:
1. бібліометричних профілів, створених науковцями на платформі Google Scholar;
2. бібліометричних показників комерційної системи Scopus (введення даних зі Scopus розпочато 2018 року і наразі не завершено).

Оновлення значень індексів Гірша від Google Scholar здійснюється щомісячно. Для оперативного оновлення індексів Гірша від комерційної системи Scopus просимо інформувати про їх зміни.
Систематизація напрямів дослідницької діяльності вчених у «Бібліометриці української науки» здійснюється за рубриками Google Scholar (їх кількість близько 300). Це має сприяти гармонізації структури вітчизняних і світових наукових спеціальностей.


Index Copernicus (база наукових публікацій) — це міжнародна наукометрична онлайн база, створена в 1999 році в Польщі. Містить внесену користувачем інформацію, в тому числі профіль вченого (науковця), а також перелік наукових установ, друковані видання (журнали) та інші проекти. IC був розроблений, щоб проаналізувати кожен аспект професійної діяльності вчених, виробляти індивідуальні щорічні звіти про діяльність та аналіз публікаційної активності.

Сайт Index Copernicus включає:
- Анотації розміщених наукових публікацій,
- Індексування журналів (наукових публікацій),
- Ранжування журналів,
- Реферування журналів, а також є платформою для наукового співробітництва та виконання спільних наукових проектів.

Можливості для науковців (вчених):
Index Copernicus (IC) пропонує персональний доступ до найактуальніших публікацій та досліджень. Кожен науковець визначає обсяг інформації, яку він хоче розмістити на сайті. Обрана інформація надходить безпосередньо на свій власний браузер, заощаджуючи час і зусилля. Можна стежити за науковими досягненнями в світі в тій чи іншій галузі науки чи отримувати запрошення приєднатися до науково-дослідних проектів і пропозиції роботи, обмінюватися інформацією з іншими науковцями через комунікатор ІС , знаходити партнерів для співпраці, отримувати інформацію щодо майбутніх конференцій та інших заходів, слідкувати за досягненнями інших науковців.

Кожен науковець, що реєструється на сайті створює свій індивідуальний профіль, де міститься інформація про його вчений ступінь, звання, науково-дослідну діяльність, гранти, патенти, публікації, журнали, де їх роботи були опубліковані та журнали, де вони виступають в якості рецензентів і редакторів. IC проводить аналіз (оцінку) досягнень кожного науковця, його професійний розвиток до уваги береться науково-дослідний потенціал, педагогічний потенціал, адміністративний досвід.

Основні наукометричні показники
Індекс цитування — прийнятий у науковому світі показник «значущості» праць вченого і являє собою число посилань на публікації вченого у реферованих наукових періодичних виданнях. SCI є одним з найпоширеніших науко метричних показників. Наявність у науково-освітніх організаціях вчених, які мають високий індекс цитування, говорить про високу ефективність та результативності діяльності вузу в цілому.

Індекс Хірша (h-index) — показник, запропонований в 2005 р. американськими фізиком Хорхе Хиршем з університету Сан-Дієго, Каліфорнія. Критерій заснований на кількості публікацій вченого і кількості цитувань цих публікацій, і розраховується за спеціальною формулою.

Імпакт-фактор (ІФ або IF) — формальний чисельний показник інформаційної значимості наукового журналу. Показник розраховується як кількість посилань у конкретному році на опубліковані в журналі статті за попередні 2-3 роки. Вважається, що чим вище значення імпакт-фактору, тим вищі наукова цінність та авторитетність журналу.